Хiд уроку
І. Органiзація класу
ІІ. Вступне слово вчителя
— Доволi часто зовнi красива,
акуратно одягнена людина поводиться грубо, непристойно. Така людина нiкому не
подобається. Навiть її зовнiшнiй вигляд не може змiнити думку оточуючих про
неї. Всiм нам хочеться спiлкуватися, бути поруч iз людьми добрими, чуйними,
ввiчливими. Уже по тому, як людина заходить до кiмнати, вiтається, яким тоном
промовляє слова вiтання, прощання, вдячностi, можна робити висновок про її
культуру i вихованiстъ. Існує багато правил культурної поведiнки та безлiч
ввiчливих слiв.
Сьогоднi ми зупинимося на словах
вiтання i прощання. Ви будете вчитися, як правильно звертатися до людей,
висловлювати їм слова вдячностi.
III. Читання казки «Сини феї
Ввiчливостi»
— Послухайте казку-загадку i
намагайтеся вiдгадати як називались сини феї Ввiчливостi.
У феї Ввiчливостi було троє
синiв. Перший син прокидався разом зi сходом сонця, будив пташок, i тi своїм
спiвом сповiщали, що настав ранок. Люди вставали, снiдали i готувалися до
трудового дня. А як сонце висушувало росу, на змiну першому братовi до дiла
брався середущий брат. Вiн працював для ввiчливих людей весь день, аж доки
сонце не ховалось за обрiй. Тодi естафету пiдхоплював старший син. Вiн
зустрiчав перехожих на вечiрнiх вулицях, дарував приязнi слова i усмiшки.
Матуся гордилася своїми синами, тому що вони дарували радiсть людям, без них не
обходилась жодна чемна людина.
— Хто iз вас, дiти, здогадався,
як звали синiв? (Добрий ранок, Добрий день, Добрий вечiр)
IV. Слухання вiрша (читає пiдготовлена дитина)
Сiю дитинi в серденько ласку,
Сiйся-родися, нiжне «Будь ласка»,
Вдячне «Спасибi», «Вибач»
тремтливе,
Слово у серцi, як зернятко в
нивi.
«Доброго ранку!», «Свiтлої
днини!»
Щедро даруй ти людям, дитино.
— Які ввiчливi слова ви почули?
— В яких ситуацiях їх вживають?
V. Читання та обговорення вiрша
«Доброго ранку!» — мовлю за
звичаем.
«Доброго ранку!» — кожному зичу
я.
«Доброго дня вам!» — людям бажаю.
«Вечором добрим!» — стрiчних
вiтаю.
І посмiхаються в вiдповідь люди,
добрi слова ж бо для кожного
любi.
VI. Розповiдь учителя
- Вiтання бувають рiзнi. Але чи
то уклiн, чи слова вiтання, чи лагiдна усмiшка, спiльним в них є те, що
привiтання означає: «Ти менi — приємна людина. Знай, я тебе поважаю. Я тобi
бажаю всього найкращого: здоров’я, миру, радостi, щастя». Ось що означають
простi слова «Доброго ранку», «Доброго дня», «Ми радi вас вiтати». Пам’ятайте,
що чарiвнi слова завжди промовляються з посмiшкою.
З’являється принцеса Ввiчливiсть.
Принцеса Ввічливість:
У нашiй рiднiй мовi чарiвнi є
слова.
Слова цi всiм вiдомi, бо сила в
них жива.
«Добридень», «До побачення», i
усмiшка сiя!
Велике мають значення оцi простi
слова!
Як скаже син чи донечка «Спасибi
вам», «Будь ласка»,—
Яснiше сяє сонечко, в словах —
любов i ласка.
Ось цi простi живi слова не
забувайте, дiти.
Вiд них i радiсть ожива, в очах
промiння свiтить.
Від цих чарiвних, добрих слiв
теплiше людям жити,
Якщо ти їх не говорив, то треба
говорити!
Це «Дякую» i «Добрий день»,
«Пробачте», «Йдiть здоровi»,—
Вживайте, дiти, їх щодень у нашiй
рiднiй мовi!
VII. Робота з прислiв’ями
• Слова щирого вiтання дорожчi за
частування.
• Лагiдне слово — що ясний день.
• Добре слово краще за цукор i
мед.
• Гостре словечко коле сердечко.
VIIIi. Гра «Завершiть думку»
• Коли вчитель заходить в клас,
ви кажете...
• За зроблену вами послугу щиро
промовляєте...
• Прощаючись, ви говорите...
• Щоб вам iз задоволенням
допомогла людина, потрiбно не забувати про чарiвне слово...
IХ. Розповiдь учителя про те, як
звертатися до людей, спiлкуючись iз ними
— Щодня ви спiлкуєтесь зi своїми
батьками, сусiдами, друзями. Кому iз них ви кажете «Ви», а кому — «ти»?
— Здавна в Українi до батькiв
звертались на «Ви», i це було виявом шанобливого ставлення до них. На «Ви»
звертались до iнших старших членiв родини, до дорослих людей. Навiть дорослi,
якi незнайомi один з одним, говорять один одному «Ви». Тiльки до своїх
ровесникiв ви можете звернутись на ти.
Х. Засвоєння мовленнєвого етикету
(Правила записані на плакаті.)
• Перш нiж звернутись, ви повиннi
привiтатися, назва-ти причину, з якої ви потурбували знайомого чи незнайомого.
• Першим вiтається молодший iз
старшим, хлопчик — iз дiвчинкою, але руку вони першими не подають. З двох людей
одного вiку i стану перший вiтається той, хто краще вихований. Якщо твiй
товариш привiтається з кимось, слiд привiтатися й тобi. Вiтати потрiбно людей,
з якими часто зустрiчаєшся (продавцiв у магазинi, поштаря, мешканця iз
сусiднього пiд’їзду, вчителя, який викладає в iнших класах), навiть якщо ти з
ними незнайомий.
• Побачивши знайомих у автобусi,
в читальному залi, на другому боцi вулицi, вiтають їх, якщо вони вас помiтили.
Кричати, безумовно, не слiд. Слова замiняють жестом, усмiшкою, поклоном.
• Дехто вважає, що говорити
«Привiт» не можна. Але все залежить вiд обставин. Звичайно, важко уявити, що
директоровi школи ви радiсно кажете: «Привiт, Вiкторе Семеновичу!» Але
привiтати цим словом друга, однолiтка необхiдно.
ХI. Гра «Допоможiть Маринi бути
ввічливою»
(Учитель читає текст, дiти
додають чарiвне слово.)
Мама послала Марину до тьотi Лiди
за книжкою. Маринка зайшла в квартиру i сказала... (Добрий день).
Тьотя Лiда саме вiдпочивала,
дiвчинцi стало незручно i вона сказала... («Вибачте, будь ласка). Тьотя Лiда
дала дiвчинцi книжку. Маринка сказала... («Дякую, до побачення)?) i пiшла
додому.
ХII. Розгляд сюжетних малюнкiв iз
подальшим обговоренням
(Малюнки з сюжетами вiтання,
прощання, ситуацією, тобто коли необхiдно висловивити слова вдячностi.)
ХIII. Пiдсумок
Гра «Додайте чарiвне слово».
Розтопить серце будь-кого
сердечне слово... («Дякую»).
Зазеленiє древнiй пень, коли
почує... («Добрий день»).
Коли згасає сонце у росi й зоря
лягає лагiдно на плечi,
Серед знайомих, рiдних голосiв ми
чуємо привiтне... («Добрий вечір»).
Щоб знов зустрiтись у годину
призначену,
Кажу щиро завжди я всiм... («До
побачення»).
Побажання. Спробуйте проягом тижня говорити якнайбiльше ввiчливих слiв. Звернiть
увагу на те, що змiнилось у вашому життi.
Прохання. Пiдрахуйте протягом тижня, скiльки «чарiвних слiв» ви вжили і скiльки
їх було сказано вам.
| 
